Вірус герпесу знаходиться в організмі практично кожної людини, але тільки при сприятливих умовах він проявляє симптоми і викликає гострий перебіг. Для лікування зазвичай використовуються противогерпетические препарати, але іноді вони виявляються неефективними, і пацієнту призначається прийом антибіотиків. В яких випадках і які можна застосовувати антибіотики при герпесі?

Причини появи герпесу

Герпес класифікують за типами і по локалізації висипань. За місцем висипань розрізняють герпес на губах, генітальний та оперізувальний. Всього існує вісім типів герпесвируса, найпоширенішими є:

1. Вірус простого герпесу – вражає область губ і обличчя.
2. Вірус генітального герпесу простого – вражає статеві органи людини.
3. Вірус герпесу третього типу – проявляється оперізувальний герпес, вітряну віспу.
4. ВГ четвертого типу Епштейна-Барр – провокує захворювання мононуклеоз.
5. Вірус герпесу п’ятого типу (цитомегаловірус) – виявляється помилковою краснуху.

Решта три типи зустрічаються рідше і можуть спровокувати розвиток злоякісних пухлин і саркоми, а також стати причиною проблем з лімфатичною системою людини.

Основними причинами появи герпесвируса є ослаблення імунної системи, стрес, неправильний спосіб життя з систематичним порушенням сну і перевтомою. Крім цього, герпес виникає з причини:

• порушення норм гігієни – зараження відбувається контактно-побутовим способом;
• різкої зміни кліматичних умов;
• вживання дуже жирної, гострої, солодкої або солоної їжі;
• авітамінозу – дефіциту вітамінів природного походження;
• надлишку амінокислоти аргініну, присутній у насінні гарбуза і кунжуту, арахісі, в морепродуктах, філе курки, нежирної свинини.

На замітку! Недолік аргініну призводить до зниження працездатності, швидкій втомлюваності, стресів. Добове споживання цієї амінокислоти у дорослих повинна становити 6 г, у дітей – 4. У спортсменів ця норма збільшується до 9 р.

Генітальні висипання з’являються найчастіше через недотримання особистої гігієни при відвідуванні громадського туалету, басейну, сауни. Ще однією причиною стають випадкові статеві стосунки і незахищений контакт із зараженим партнером.

У немовлят зараження відбувається від батьків, внутрішньоутробне інфікування від матері. Запланована вагітність знизить ризик зараження, так як батьки попередньо проходять повне медичне обстеження.

Симптоми герпесвируса

Починається герпес неприємними відчуттями в місці майбутнього висипання: печінням, стягнутої шкіри, свербінням. Потім з’являються крихітні бульбашки, наповнені рідиною. Бульбашки ростуть, зливаються в загальний пухир, який через певний проміжок часу розкривається і перетворюється в болісну кірку. Утворився струп зазвичай складається з мікротріщин, які викликають хворобливі відчуття. При відсутності лікування герпетична інфекція йде всередину організму через 10 – 14 днів.

Надалі висипання можуть поширитися на сусідні ділянки обличчя, можливо поразка області біля очей. Вірус здатний проникати у слизову і вражати очі, ніс і геніталії.

Ураження очей

Ураження слизової очей фахівці називають керато-кон’юнктивітами, які можуть викликати ускладнення на склері у вигляді рубців і помутніння рогівки. Відсоток зору після перенесеного захворювання значно знижується, в складному перебігу розвивається сліпота.

Ураження носоглотки

На слизових тканинах ротової порожнини утворюються бульбашки, які потім перетворюються в хворобливі ерозії. Хоча таке явище трапляється рідко, але ерозії здатні самостійно зажити через 10 – 14 діб. Це не означає, що інфекція пішла. Вона переміщується вглиб ротоглотки до верхніх дихальних шляхів і в стравохід, що загрожує виникненням виразкового езофагіту.

У дітей молодшого віку герпесвірусні ураження часто діагностують стоматитом, так як є схожа симптоматика. Протікає зі збільшенням лімфовузлів і гарячковими станами.

Ураження геніталій

Протікає по-різному: у окремих пацієнтів спостерігається невеликі утворення, які практично відразу об’єднуються в пухирі з подальшою трансформацією в ерозії на органах статевої системи. У деяких пацієнтів генітальний герпес може тривалий час протікати безсимптомно, без відхилень загального стану.

При гострому перебігу і при відсутності лікування герпес починає поширюватися на прилеглі області тіла: пері-анальну зону, сідниці, внутрішню частину стегон. У жінок виразки поширюються на піхву і шийку матки. Ускладненнями генітального герпесу стають пахова лимфопатия і гіпертермія.

Оперізувальний герпес

При оперізувальному герпесі в процес залучаються нервові закінчення, що викликає сильні больові відчуття. Значна площа ураження не дозволяє людині вести звичайний спосіб життя. Захворювання супроводжується гарячковим станом та симптомами загальної інтоксикації. Пацієнти з оперізувальним герпесом в обов’язковому порядку госпіталізуються.

Тактика лікування

Герпес пригнічують противірусними препаратами, антибіотиками від нього позбавитися неможливо. Вірус впроваджується в ДНК людини і розмножується. Антибактеріальні засоби проникнути всередину клітини не здатні на відміну від противірусних препаратів, які на внутрішньоклітинному рівні руйнують ДНК герпесвируса.

Безконтрольний прийом антибіотиків під час лікування герпесу першого і другого типу може привести до абсолютно протилежного результату. Антибіотики знищують як хвороботворні мікроорганізми, так і корисну флору, тим самим знижуючи імунітет людини. А ослаблений імунітет – першопричина активізації вірусу. У підсумку, герпес після антибіотиків не зникає, а з’являється.

Противірусні засоби

Стандартним лікуванням є застосування препаратів групи нуклеозидів – Ацикловіру, Рибавірину, Валацикловіру. Ацикловір реалізується в аптечній мережі у таблетованій формі і у вигляді мазі.

Мазь Ацикловіру застосовують на початковому етапі недуги протягом п’яти днів. Якщо активність герпесвируса не знижується, призначається пероральний курс Ацикловіру, який триває до 7 днів.

Рибавірин та Валацикловір володіють аналогічним з Ацикловіром дією, але вважаються більш ефективними. Курс цих препаратів становить 3 – 5 днів до повного придушення герпесвируса.

Антибіотики

Антибіотики приєднують до противірусних препаратів тільки у випадках ускладнень, коли на тлі герпесвируса загострюються інші хвороби бактеріального або грибкового походження:

• гнійні дерматити;
• бактеріальні захворювання сечостатевих органів;
• плеврит;
• пневмонія:
• некротична ангіна;
• лакунарна ангіна.

Призначення антибіотиків відбувається тільки після лабораторних досліджень лікуючим лікарем. Показаннями стають зміни складу крові, гарячкові стани з температурою тіла вище 38,5°С протягом двох і більше днів.

Внутрішнє застосування антибіотиків

Як показує медична практика, вторинні інфекції зазвичай викликають стафілококи, стрептококи, гемофільна паличка, грибок кандида. Для лікування застосовуються антибактеріальні засоби наступних груп:

1. Макроліди.
2. Линкосамиды.
3. Цефалоспорини (другого і третього покоління).
4. Протигрибкові засоби.

На замітку! Препарати ряду аминопенициллинов (Ампіцилін, Амоксицилін) при лікуванні герпесу не застосовуються, так як можуть спровокувати появу висипу (екзантеми), яка важко піддається лікуванню.

Препарати з групи макролідів (Еритроміцин, Азитроміцин) володіють найменшою токсичністю. Антибактеріальні властивості додатково підтримуються протизапальну та імуномодулюючу дію цих препаратів. Застосовуються при розвитку інфекцій на м’яких тканинах і шкірі людини.

З групи цефалоспоринів найбільш ефективними є препарати Цефазолін, Зиннат, Цефтріаксон, впливають на стафілококи і стрептококи.

З групи линкосамидов для лікування вторинних інфекцій при герпесі призначають Кліндаміцин або Лінкоміцин. Ці препарати пригнічують діяльність стафілококів, пневмококів, стрептококів.

До протигрибкових препаратів належать Метронідазол, Трихопол, Флуканазол.

Так як антибактеріальні та протигрибкові засоби разом з патогенною флорою знищують корисні мікроорганізми, одночасно призначають біологічні препарати з пробіотиками: Лінекс, Біфіформ та інші засоби аналогічної дії.

Протибактеріальні мазі

На стадії, коли бульбашки герпесних утворень починають лопатися, можна використовувати протибактеріальні мазі Пімафуцин, Левомеколь, а також цинкову, еритроміцинову або тетрациклінову мазь. Мазі антибактеріальної дії запобігають:

• інфікування герпесних утворень бактеріями;
• поширення герпесу на сусідні ділянки тіла;
• розвиток фурункульозу.

На замітку! Для лікування герпесу категорично заборонено використовувати гормональні засоби, а такі підручні засоби як йод і спиртова настоянка можуть обпалити чутливі тканини в місцях появи герпесу.

Лікування герпесвируса починають з появою першої симптоматики. Такий підхід знижує ймовірність приєднання вторинних інфекцій. Курс препаратів призначається лише при консультації з фахівцем і ведеться під його наглядом.